Наші сусіди. "Хто живе поруч" чи "Що таке соціум"

Вчора натрапив на цю картинку. Вона, як не дивно, завтавила мене задуматися.
Пам'ятаю, коли я був маленьким і жив з батьками, я знав всі сусідів зі свого під'їзду. Тьотя Валя - сусідка зліва, Саша - сусід згори і т.п. Тепер же, я не знаю жодного сусіда з будинка, в якому живу уже майже 10 років. Тобто, я тільки парочку знаю... і то - тільки зовнішньо. Але і мої батьки сьогодні вже не знають своїх сусідів, бо майже всі з них помінялися, а нові якось не знайомляться.
Напевно, пропав якийсь дух комуни. Раніше (в моєму дитинстві) сусіди могли прийти до нас і попросити табуретки на вечір, бо вони святкують чийсь день народження, а сидіти немає де. Уявити таке сьогодні мені дуже важко.
Складається враження, що люди позакривалися в квартирах і не хочуть нікого знати. Так само роблю і я. Як співав Б.Г.:

"А ныне, а ныне попрятались суки
В окошки отдельных квартир,
Ползёт Козлодоев, мокры его брюки,
Он стар, он желает в сортир."
Так от повзе він по під'їзду, який є для всіх чимось "не своїм"! Тобто, квартира - це своє, а під'їзд - загальне, а значит - нічиє, а це значить - що там можна гадити. Звертаючись до картинки вище, хотілося б звернути увагу на баночку Нескафе. У нас вона дійсно стоїть! Її виставила туди моя дружина - єдина людина, яка прибирає в будинку. І всі кидають бички поруч з баночкою. Молодці! А ще я обожнюю виходити з квартири в ті дні, в які по поштових ящиках розтикали рекламки. Люди викидають їх собі під ноги, і складається враження, що живеш ти на картоно-паперовій фабриці.
Далі - сусід-алкоголік. Це теж про нас. Живе він в сусідній квартирі. Привітний такий дядько, який постійно тисне мені руку і запитує, як мої справи. Хоча три роки тому, коли у нас був ремонт, а майстер працював перфоратором (дивись картинку), він стукав в двері і кричав, що це свердло він мені запхає в дупу.
Ну і, звичайно, "гордість" нашого будинку - Баба Таня, як вона себе називає. Саме під цим ім'ям знають її найближчі 3-4 будинки, так як вона постійно називає себе від третьої особи. І у неї правда є собачка (щось типу той-терьєра). Бабка - скажена. Ніхто вже і не пам'ятає, від чого у неї поїхав дах, але живе вона в будинку від тоді, як за наказом Хрущова його там збудували. Вона може о третій ночі почати кричати на кота, який один раз мявкнув під вікном: "Ах ти ж, падло, бл*дське. Весь будинок розбудиш!" (і так години дві!). Або молодій парочці, яка йде під вікнами, тримаючись за руки: "Ах ти, прастітутка! Бл*ядіна...". Або машині, яка запаркувалася під вікном: "Баба Таня нє шутіт! Я сірота! Зараз, бл*, як гранатою йо*ну, бандери, ср*ні!". Перемогти її ніхто не може вже багато років.
Роблячи висновки, я хочу, щоб кожен, хто прочитає мої роздуми, подумав, хто він в цій схемі, яка відображає ту купу, яка зветься соціумом.